Показ дописів із міткою анонс. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою анонс. Показати всі дописи
субота, 24 серпня 2013 р.
четвер, 4 квітня 2013 р.
понеділок, 14 січня 2013 р.
В Україні зняли фільм про репресованих бандуристів та лірників
Джерело: День
Фото зі сторінки фільму у Facebook
Режисер Олесь Санін завершив зйомки нового художнього фільму «Поводир, або Квіти мають очі», який розповідає про трагічні події 1934 року: про розстріл 200 українських кобзарів та лірників.
У стрічці сліпих кобзарів зіграли як професійні актори, так і пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах.
В основу сюжету покладений реальний факт 1934 року, коли всіх кобзарів та лірників етнографічна комісія Академії наук УРСР запросила на з'їзд до Харкова з нагоди Республіканської олімпіади міста і села. Однак насправді 200 музикантів завезли до лісуі розстріляли.
У фільмі американський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти трактор на зерночерез економічні труднощі в США. Він стає «американським комуністом» і лишається жити в Україні. Незабаром він натрапляє на секретні документи про репресії в Україні. Через що його вбивають,а син змушений тікати: йому допомагає сліпий бандурист Іван Кочерга.
Маленький хлопчик стає єдиним живим свідком подій під Харковом, коли в лісі страчують і Кочергу.
Сина американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. В епізодах задіяні також відомий актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.
За матеріалами Волинь Post
Фото зі сторінки фільму у Facebook
Режисер Олесь Санін завершив зйомки нового художнього фільму «Поводир, або Квіти мають очі», який розповідає про трагічні події 1934 року: про розстріл 200 українських кобзарів та лірників.
У стрічці сліпих кобзарів зіграли як професійні актори, так і пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах.
В основу сюжету покладений реальний факт 1934 року, коли всіх кобзарів та лірників етнографічна комісія Академії наук УРСР запросила на з'їзд до Харкова з нагоди Республіканської олімпіади міста і села. Однак насправді 200 музикантів завезли до лісуі розстріляли.
У фільмі американський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти трактор на зерночерез економічні труднощі в США. Він стає «американським комуністом» і лишається жити в Україні. Незабаром він натрапляє на секретні документи про репресії в Україні. Через що його вбивають,а син змушений тікати: йому допомагає сліпий бандурист Іван Кочерга.
Маленький хлопчик стає єдиним живим свідком подій під Харковом, коли в лісі страчують і Кочергу.
Сина американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. В епізодах задіяні також відомий актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.
За матеріалами Волинь Post
неділя, 29 січня 2012 р.
У неділю покажуть "Назви своє ім'я" про українців та євреїв під час Голокосту
В неділю, 29 січня на телеканалі ТВі у програмі "Окрема думка з Єгором Чечериндою" буде показано фільм Сергія Буковського "Назви своє ім’я" (2007, Україна).
Після фільму до розмови з ведучим долучаться директор центру юдаїки НаУКМА, консультант фільму Леонід Фінберг та науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Любченко.
Початок програми о 21.30.
Анотація до фільму:
"Назви своє ім’я" – повнометражна документальна стрічка про Голокост в Україні, спільний проект Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії і Фонду Віктора Пінчука.
Фільм спирається на свідчення з архіву Інституту Фонду, а також нові зйомки, здійснені в Україні.
Глядачі фільму матимуть змогу почути свідчення євреїв, які пережили трагедію і уникли жорстокої страти та свідчення українців, які попри смертельну небезпеку знайшли в собі мужність рятувати друзів і сусідів.
Герої стрічки діляться подробицями пережитого, а глядачам пропонуються до осмислення трагічні сторінки минулого.
Поетика фільму – це не натуралізм, не жахіття кадрів, а спроба методами кінематографу запросити глядачів до роздумів про історію та сьогодення. Стівен Спілберг сказав про цей фільм: "Я не думав, що документальне кіно може бути такої сили".
Підписатися на:
Дописи (Atom)